Проблема узаконення самовільно зведених будівель, будов і споруд в нашій країні як і раніше гостра. Причин її виникнення дві: по-перше, у нас чомусь прийнято вважати, що на власній землі можна будувати що завгодно і як завгодно, а по-друге сама процедура офіційного оформлення дозволів на будівництво досить складна і тривала. У результаті виходить, що легалізацією самовільно побудованих будівель люди починають займатися коли треба здійснити які-небудь юридично значимі дії з ними (продати, подарувати, заповісти).
П. 9 Завершальних положень ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" (діє з 12 березня 2011 р.) введення в експлуатацію незаконно побудованих індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, прибудов до них громадських будинків І і ІІ категорій складності продовжено до кінця 2012 р. У виконання цієї норми наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №91 затверджений Порядок прийняття в експлуатацію вказаних об'єктів (далі - Порядок легалізації самозабудови)
В той же час на підставі постанови КМУ від 23 травня 2011 р. №553 втратив силу раніше діючий Тимчасовий порядок прийому в експлуатацію завершених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків з господарськими спорудами і будовами побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналізу нового Порядку легалізації незаконного будівництва і присвячена ця стаття. Проте спершу визначимося з тим, що ж треба вважати самобудовою. Згідно ст. 376 ЦК, під таким розуміють зведення житлового будинку, завдання, споруди іншого нерухомого майна за наявності однієї з наступних умов : 1) земельну ділянку не відведено для цієї мети; 2) відсутній дозвіл на забудову; 3) відсутній затверджений проект; 4) при будівництві були допущені істотні порушення будівельних норм.
Чи можна обійтися без суду?
Відразу ж визначимося, що особа, що здійснила або здійснює самовільне будівництво, не отримує права власності на такий об'єкт (ч. 2 ст. 376 ЦК). Воно може бути визнане за рішенням суду за умови надання в установленому порядку земельної ділянки під вже побудоване нерухоме майно, якщо це не порушує прав третіх осіб (ч. 3 і 5 ст. 376 ЦК). Іншими словами ЦК передбачає судовий порядок визнання права власності на незаконно побудовану нерухомість, якщо земельна ділянка "заднім числом" таки була надана під будівництво і за умови, що це не зачіпає інтереси третіх осіб. Проте на даний момент можна обійтися і без суду.
Згідно з новим Порядком легалізації самозабудови, є можливість провести легалізацію самовільно зведених об'єктів, минувши суд. Проте земельна ділянка у будь-якому випадку має бути оформлена належним чином.
Крім того, можливі випадки, коли цільове призначення земельної ділянки не дозволяє здійснювати будівництво на нім. Тоді виникає необхідність зміни цільового призначення землі. Ці питання врегульовані Порядком зміни цільового призначення земель громадян, що знаходяться у власності, або юридичних осіб, затвердженою постановою Кабміну від 11.04.2002 №502.
Зокрема, в п. 12 цього Порядку встановлено, що рішення сільської, селищної, місцевої ради або відповідного органу виконавчої влади є основою для оформлення громадянинові або юридичній особі держакту на право власності на земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням.
Якщо ж питання із землею вирішене позитивно або вона спочатку знаходилася у власності (користуванні) особи, що здійснила незаконну забудову, немає ніяких перешкод для застосування процедур, встановлених новим Порядком легалізації самозабудови. | 
